Расчет спайна стрелы для себя

 

Максимально краткий способ, подсчет динамического спайна по формуле:

Sf=(D-28)*5+F

Где Sf – динамический спайн стрелы в фунтах, который мы хотим вычислить исходя из силы лука на нашей растяжке и длины стрелы

D – длина стрелы, которую мы хотим сделать, от ямки хвостовика до наконечника в дюймах,

F – сила лука на вашей штатной растяжке, если не знаете – то можно использовать силу лука указанную изготовителем, но имейте в виду может быть заметна погрешность в расчетах. Для стрелков-из-кольца или людей с вытягом 31”-32” лучше все же хоть примерно сосчитать или замерить сколько у вас фунтов на пальцах!

Если используете тетиву фаст-флайт или динофлайт – к результату нужно добавить еще 5 фунтов! Считать такой расчет подходящим под наконечник 100 гран и алюминиевый инсерт для карбоновых стрел и под наконечники от 70 гран до 125 гран для древесных стрел.

Формула перевода размерности спайна с тысячных долей дюйма в фунты и наоборот:

26/si=Sf и обратная si=26/Sf

Где Sf – спайн стрелы в фунтах, si – спайн стрелы в тысячных долях дюйма, в формулу должно подставляться так: трубка/древко 400 спайна это будет 0,400 — это все, что нужно. Заказываете флетчеру, понимающему термины «спайн» и «хребет стрелы» ваши стрелочки.

Если хотите немного глубже раскрыть тему и прояснить ряд моментов, то дальше вас ожидает куча текстов и фотографий.

Перед нами таблички для расчета необходимого спайна карбоновой стрелы с учетом длины, массы наконечника, в некоторых случаях типа лука. Вторая сверху – табличка Истон, четвертая – Линкбой, остальные неизвестно чьи.

 

 

 

 

 

Сначала я подбирал под себя необходимый спайн, выводя что-то среднее из всех табличек – они несколько отличаются по рекомендациям. К примеру хочу 30” стрелу под лук-хантер дающую 40 фунтов на моей штатной растяжке, наконечник 100 гран. Первая табличка даст рекомендацию спайна 430 – 470, вторая истоновская – спайн 500, на границе 400, третья – тоже спайн 500, четвертая линкбоевская – 500, на границе 400, а пятая – вообще покажет 400. В принципе этого уже покажет 400. сделать правильную стрелу, которая будет ровно входить в щит без пера с трех метров, тем более карбон допускает несколько большие отклонения от точного спайна, чем деревянные стрелы – где рекомендация +/- 5 фунтов жесткости. Расчет производил именно под 100 гран наконечник, чтобы оставалась возможность подрегулировать динамический спайн в ту или иную сторону, заменяя его на 75 гран или 125 гран. А ведь использовать стрелу рассчитанную на 40 фунтов для 45 фунтовой растяжки сменив наконечник из 100 гран на 75.

Существует также программа калькулятор спайна, что предполагает также и ввод кучу дополнительной информации – точную периферийность лука например. И многим она кажется сложной в использовании.

Далее я попробую как можно короче и проще описать обычный метод этих подсчетов. И для начала мы вспомним таблицу Миллера, вот она:

 

Для тех, кто не в курсе – таблица переводит спайн (прогиб) древка стрелы из формата «фунты» в формат тысячных долей дюйма и наоборот. Формат спайна в фунтах удобен именно потому что он в фунтах – ну сразу более или менее очевидно что нам нужно. Ну и главное – откуда взялась табличка Миллера? Если мы хотим не ковыряться в тех табличках, что сверху, то зачем нам еще одна? Ну здесь все просто, табличка Миллера рассчитывается по формуле

26/si=спайн в фунтах(Sf),

где si — это спайн древка в долях дюйма, например, пусть 400, тогда 26/0,400=65 фунтов, можете свериться с табличкой 😊. Ну и вдруг – для тех кто совсем не знает что значат эти цифры:

это древко помещено на опоры между которыми 26 дюймов и на него посередине между сопротивлениями нацепленный груз в два английских фунта (908 грамм) прогнется на 0,4 дюйма. Это и будет спайн 400, или же в фунтовом формате – 65 фунтов. Как это выглядит в реальной жизни, а не в виде абстрактных математических анализов – фотография ниже. Есть еще один формат измерения спайна – расстояние между опорами 28 дюймов, цепляющий груз на древко – 1,94 фунта (880 граммов), шкала остается той же, и значение что будет выдавать такой спайнометр тоже. И нет, коэффициент 26 в формуле Миллера совсем не потому, что между сопротивлениями 26 дюймов. А просто коэффициент. Некий мат анализ — магия вычислена или подобрана эмпирически.

 

Спайн 400, или 65 фунтов в фунтовом формате. Статический.

Также необходимо напомнить, что такое статический спайн, а что такое динамический спайн.

Статический спайн – это вон на фотографии выше — и в табличке Миллера, и в табличках с самого верха. То есть свойство древка противостоять нагрузке в поперечном направлении. Измеряется спайнометром – фотография выше.

С динамическим спайном сложнее, его труднее описать, это не однозначная величина, на эту величину влияет целая куча факторов: длина стрелы, масса наконечника, периферийность лука и так далее. Измерить можно… е….. никак. Можно примерно вычислить по табличкам или формулам, и измерить-проверить расчеты стрельбой неоперенного древка по перпендикуляру в изолоновый щит (мешок с мусором и тряпками не годится! А много слоев картона норм) с дистанции три метра. Корректировать динамический спайн при заданном древке можно изменяя массу наконечника, подкручивая плунжер, подмачивая накладки на/под отбойник, то есть меняя периферийность лука.

В результате нам нужно вычислить именно динамический спайн нашей стрелы, а дальше напрямую, друг к другу перевести результат вычисления в статический спайн (то есть вычисленный динамический спайн воспринимать как статический) — взять древко такого спайна и проверить, что получится стрельбой с трех метров без пера в щит. А, ну да, напомню – если неоперенное древко входит ровно – спайн стрелы подходящий, если завал хвоста вправо – это древко слишком жесткое, если влево – слишком мягкое. Это при стрельбе лучником правшей, стабильным хватом-выпуском, евро или олимпийская прикладка. Для левшей схема работает наоборот. А стрельба кольцом это очень отдельная тема, мы еще вспомним ее позже.

Еще очень важный момент для тех, кто самостоятельно делает стрелы: и у деревянных стрел и у карбоновых есть понятие «позвоночник стрелы». Сейчас попробую объяснить что это… если вы будете мерить спайн деревянной стрелы по 4 разным направлениям то получите разные значения этого самого спайна. То есть положили древко на опоры спайнометра – повесили груз получили какую-то цифру, затем прокрутили древко на опорах на 90 градусов – повесили груз – получили какую-то цифру – и эта цифра однозначно будет отличаться от первой и заметно. Таким образом прокручивая древко на опорах и замеряя спайн необходимо найти самое жесткое значение – в фунтах самую большую цифру, в долях дюйма самую маленькую – это и будет “хребтом” стрелы – там надо ставить метку, именно на эту грань надо клеить ведущее перо, именно по хребту древка и работает и табличка Миллера и формулы для вычисления. Как правило, у деревянных древок самое жесткое направление будет вдоль слоев древесины, исключения бывают, но редко, смотрите рисунок ниже:

 

Поэтому я спайную деревянные древки тремя промерами – нахожу направление слоев дерева, располагаю древко на опорах слоями дерева как на рисунке, цепляю груз смотрю какие цифры получились, прокручиваю древко на 90 градусов – делается замер поперек слоев древесины – не попа когда древко жестче в перпендикулярном направлении к слоям, ну и третий замер тоже вдоль слоев только с другой стороны – ситуация когда спайн на противоположных сторонах древка в направлении слоев древесины заметно разный – довольно часто, пожалуй, более половины случаев.
С бамбуком пожалуй все сложнее – спайнировать бамбук мне не приходилось, но думаю что нужно делать 8-10 замеров, прокручивая древко на опорах градусов на 45 для каждого замера плюс два-три замера уточняющих в самом жестком положении.

Позвоночник у карбоновой трубки тоже можно определить спайнометром, но есть более простой хинт – позвоночник у карбоновых трубок всегда находится на 1 — 2 мм против временной стрелки от внутреннего шва склейки трубки – его можно разглядеть невооруженным глазом, но лучше всего применить ультрафиолетовый фонарик – тогда его очень хорошо, так вот – нашли внутренний шов глядя в трубку сзади, то есть с того конца трубки который ближе ко всяким там маркировкам и товарным знакам – где должны клеить перо, ставите метку на торце трубки ярким маркером точно напротив шва, потом уже ставите метку на поверхности трубки – она должна быть смещена на 1 мм против часовой стрелки от внутреннего шва если смотреть в/на трубку сзади, или метка под ведущее перо должна быть смещена на 1мм от метки на торце трубки. Я попробую сделать иллюстративное фото, но не уверен, что получится – мелкие детали плюс уф-освещение…

 

Вот тут попытка показать вам внутренний шов карбоновой трубки в уф освещении – фото немного размытое, потому что вблизи, плюс освещение… но шов хорошо виден – светлая полоска немного размывающаяся дальше, а на торце трубуки видна яркая точка – это моя метка маркером.

 

А тут видна яркая точка на торце трубки и полоска от нее – это метка для наклеивания ведущего пера. Как видно отличается от текста – где я говорил, что метка для ведущего пера должна быть смещена против временной стрелки на 1 — 2 мм, здесь эти метки прямо, а это потому, что моя пероклейка настроена так, что наклеенное ведущее перо по этой метке будет смещено куда. нужно примерно на 1 мм.

 

Хорошо видно, что стрела с желтым хвостовиком мягковата, а стрела с красным хвостовиком жестковата.

 

Еще один пример – видны те же две стрелы что на предыдущем фото, их хвостовики по фото самые нижние, а сверху по центру ровно зашла карбонка с желтой накаткой древка и красным хвостовиком – во время той пристрелки она практически всегда идеально заходила.

 

Ну что ж, непосредственно само вычисление…

1. Если мы знаем сколько фунтов у нас на пальцах (то есть на нашем штатном вытяге) просто берем нужные древки с таким же спайном в фунтах. Например, на пальцах 30 фунтов – берем древки со спайном 30 фунтов, или в долях дюйма по таблице Миллера – 0.870… и все? Нет! Во первых – карбонок со спайном 870 вы вряд ли найдете, 700, 800, 900 да, но не 870. Но разница в фунтах между спайнами 870 и 900 – всего лишь 1 (один) фунт, поэтому 900 подойдет. Во вторых очень важно учитывать длину стрелы:
2. А это следует просто запомнить – в пункте 1 будет все верно, если длина нашей стрелы будет 28 дюймов (не 30”, не 32”, а именно 28”!) — от ямки хвостовика до наконечника! И тетива нашего луга типа дакрон. А если не 28”?
3. Тогда на каждый дюйм длины стрелы более 28 вам нужно добавить 5 фунтов статического спайна. То есть если хотите 30” стрелу, то вам нужен уже спайн в 40 фунтов. (если вы хотите сделать более короткую стрелу, что бывает крайне редко, но – то на каждый дюйм меньше 28” вы должны отнять 5 фунтов статического спайна)
4. Если у вас тетива типа фаст флайт или динофлайт – вы должны добавить еще 5 фунтов к статическому спайну (жесткая тетива резче бьет по стреле и сильнее ее сгибает в арчере парадокс) то есть наше 30” древко уже должно быть 30+10+ =45 фунтов статического спайна. Или же 0,578 в тысячных долях дюйма. Да, карбонок со спайном 580 вы не найдете, но 600 с наконечником 75 гран вполне подойдет, тем более карбон допускает большую погрешность по жесткости в ту или иную сторону. На фото выше как раз карбонка sp600 с длиной 30” до наконечника, а расчет производился под 22-24 фунта по пальцам…
5. Ну и еще ходовой нюанс – периферийность лука. У традиционных лугов более большая периферийность – расстояние от оси лука до стрелы готовой к выстрелу, у лугов типа хантер или МЛБ периферийность меньше. К примеру лук монгольского типа Ярослав от Denbows имеет заметную большую периферийность чем МЛБ Святослав, а мой таргет-хантер JunXing F185 в конфигурации с отбойником под натуральное перо по периферийности где-то между ними обоими. Мои Ярослав и Святослав одинаковые по фунтажу – 40#28”, и разница для спайных стрел у них у меня получилась где-то около 5 фунтов при пристрелке неоперенными деревянными древками, то есть в пределах допустимой погрешности вычислений. То есть оперенная 30” sp500 карбонка из них летит одинаково, а неоперенная даст некоторое расхождение. В общем, я придерживаюсь следующего правила – делаем стрелу под традицию – можно дать погрешность в 5 фунтов от точно вычисленного значения спайна стрелы в сторону его уменьшения/смягчения, если под хантер или МЛБ – то в более жесткую сторону.
6. Ну и что такое «фунты по пальцам». Луки по стандарту АМО маркируются типа так 40#28” – что означает, что лук дает силу 40 фунтов на 28 дюймах растяжки по АМО, 28 дюймов растяжку дает как правило взрослый мужчина ростом 175 см при среднеземноморской, спортивной или баребоу прикладке, но конечно тоже могут быть нюансы. Выдержка может быть и больше 28” и меньше, и, соответственно, вы будете прикладывать больше или меньше фунтов к стреле. Длина вытяга по стандарту АМО измеряется от ямки хвостовика стрелы до точки, находящейся на расстоянии 1,75 дюйма от самой дальней точки упора от стрелка с внутренней стороны лука. Да, я понял, сделаю специальное фото 😊

 

Что такое длина вытяга по АМО. На фото шаблончик с пазом шириной в 1,75 дюйма.

Измерение длины вытяга при не знании силы лука

Прикладываем шаблон к самой дальней от стрелка точке грифа из середины лука и видим, что в данном случае точка отсчета для длины вытяга находится за 1,5-2 мм от лука извне. Как правило у лугов типа хантер эта величина 3 — 4 мм, но в данном случае гриф этого МЛБ DenBows Святослав немного модифицирован под меня дает вот такой показатель. Стрела установлена ​​как раз меткой 28” (штрих с двумя точками с каждой стороны от нее) на точку отсчета АМО.
Но… допустим вы точно не знаете длину своего вытяга или силу лука на своем вытяге – вопрос — можно ли делать расчеты стрелы исходя из промаркированных например 40#28”? Можно, конечно же, хотя и есть риск совершить погрешность расчета в худшую сторону. Лук 40#28” в диапазоне вытяга от 25” ​​до 32” будет давать изменение силы примерно 2,4 фунта на дюйм вытяга, то есть если у вас вытяг, например 29 дюймов, то из такого лука вы выдавите 42,4 – 42,5 фунты силы – то есть если у вас не экстремально короткий (25-26 дюймов) или экстремально большой (31-32 дюйма) выдержка – то погрешность в определении силы и спайна будет небольшой.

Также дам небольшую табличку сила/дюйм, значения приблизительные, ведь у разных лугов свой характер и кривая вытяга:

 

Выстрел неоперенной кленовой стрелой 11/32, 30” длиной, спайном 55 фунтов, лук дает 40 фунтов силы из моей штатной растяжки, тетива фаст флайт:

 

40 (сила лука на штатной растяжке) + 10 (за 2 дюйма длины после 28) + 5 (за FF) = 55 фунтов статический спайн древка 😊. Стрелоуловитель – картонная коробка упакована внутри листами упаковочного картона. Никаких тряпок.

Фото имеет немного неудачный ракурс, но стрела зашла ровно хвостом к стрелку, дистанция выстрела – 30 метров, такие же результаты были и на 20 метрах и на 3х метрах.

Ну вот хотел как можно короче, а получилось как всегда….

Напоследок несколько слов о стрельбе кольцом, которая имеет свои особенности при выполнении выстрела, и чтобы долго не философствовать о предмете которым я владею крайне слабенько, можно дать следующую рекомендацию – либо используйте стрелы максимально жесткие, это улучшит результат, либо посчитайте так как выше обязательно с учетом длины стрелы и смело накиньте сверху 10-15-20 фунтов спайна для стрелы, будет хорошо.
Коротко почему так – кольцевики (колечники) стреляют на больших вытяга, то есть уже стрела должна быть длинной, и уже нужно наращивать жесткость. Я например пробовал стрелять кольцом – и при моем штатном подъемнике при евро или баребоу прикладке – мой подъемник 26,5” по АМО, тогда как кольцом я с корейской или манчжурской прикладкой втяну 30 дюймов стрелу впритык наконечником к луку.

Однажды я наблюдал за стрелком-колечником, стрелы у него были длиной 32”, спайн (как позже уточнил) 40#-45#, длинное в 5 дюймов перо которое должно было бы хорошо стабилизировать стрелу… но каждый его выстрел был похож на бросок карася – так крепко стрелы крутили хвостами в полете в горизонтальной плоскости. При растяжке лучник втягивал 32” стрелу по наконечнику, то есть на все 32 дюйма. Лук у него был не очень сильный то ли 30 фунтов, то ли 32 и при евро прикладке ничего особенного, но когда 32 дюйма стрела втягивается по наконечнику — там имеем на пальце с кольцом уже 40+ фунтов. Sf=(32-28)*5+40=60# и это без учета фаст флайт, а накинут сверху хотя бы 10 фунтов и вообще не из чего. То есть в описанном случае стрельба велась стрелами с недостатком жесткости как минимум в 20 фунтов – потому те стрелы и летели как караси. Самое интересное – лучник-кольцевик даже при таких условиях может собирать очень приличные группы и баллы в мишени – именно из-за особенностей стрельбы кольцом.

Ну и о древках для стрелков-кольцевиков да и не только:

Если карбонки – то нам доступны спайны 350 или 300 (я видел на алике даже 200 и 100 спайн, но уже аллигаторам хребты ломать или использовать как строительный лом 😊).
С деревом сложнее – сосновые или кленовые древки в формате 8мм (5/16) имеют верхнюю границу спайную где-то в 50-55 фунтов – и то такие еще набирать надо из нескольких сотен древок, 60 фунтов вообще очень большая редкость. Древки из кедра заметно лучше – 65 фунтов как не редкость, кроме того кедр имеет несколько более низкий удельный вес чем сосна тем более клен, то есть стрелы будут несколько легче. Недостаток – у нас дефицит. Северная сосна опять же у нас дефицит, но в целом имеет несколько более жесткий спайн чем обычная наша сосна/клен за счет плотности слоев древесины, но кедр лучше.
Еще интересная штука бамбук – можно приобрести спайнированные древки или заказать спайнированные стрелы у Свободных Стрельцов Леонова, в формате 8мм спайн бамбука может запросто достигать 70 фунтов, в формате 8,7мм (11/32) и тому больше. У меня были бамбуковые стрелы 5/16 со спайном 60#, длиной 30 дюймов и 100 гран наконечником – масса у них была 505-515 гран, то есть удельный вес несколько меньше чем у сосны и клена, и кольцевик с немалым. пропил был ими невероятно доволен, буквально сказал следующее: «это первые мои стрелы, которые всегда летят туда куда я захочу!»
В формате 8,7мм и сосна и клен могут иметь спайн 60 фунтов запросто и, наверное, верхний предел будет где-то под 70 фунтов и очень редко под 80, но мне такие не попадались.

Ну если очень нужно все же крепкий спайн, можно перейти на формат 8,7мм, он же в дюймовой записи 11/32. На последнем фото пристрелки без пера кленовое древко со спайном 55# именно калибра 11/32. Почему массово не пользуются калибром 11/32? Ибо высокий gpi, то есть удельный вес одного дюйма древка, 30” кленовая стрела 11/32 со спайном 60# в сборе может запросто помешать 600 гран… а такая же по параметрам только 8мм кедрова может уложиться в 450-500 гран массы. У меня есть полдюжины кленовых стрел длиной 28” спайном 45#-48#, формата 11/32 – и у них масса из 100 гран наконечниками – 550-560 гран, если бы у тех стрел был спайн 55#-60# и длина 30” – то 600 гран было бы гарантировано. При этом при столь тяжелом древке было бы не плохо применять наконечник в 125 гран для лучшей стабилизации.

 

Автор статьи — Dimon Triger

Редактор — Людмила Вердана

 

*****

СТАТТЯ НА УКРАЇНСКІЙ МОВІ

 

Максимально короткий спосіб, підрахунок динамічного спайну по формулі:

Sf=(D-28)*5+F

Де Sf — динамічний спайн стріли в фунтах, який ми хочем вирахувати виходячи із сили луку на нашій розтяжці та довжини стріли

D – довжина стріли яку ми хочем зробити, від ямки хвостовика до наконечника в дюймах,

F – сила луку на вашій штатній розтяжці, якщо не знаєте — то можна використати силу луку вказану виробником, але майте на увазі може бути помітна похибка в розрахунках. Для стрільців-з-кільця чи людей з витягами 31”-32” краще все таки хоч приблизно порахувати чи заміряти скільки у вас фунтів на пальцях!

Якщо використовуєте тятиву фаст флайт чи дінофлайт – до результату потрібно добавити ще 5 фунтів! Вважати такий розрахунок підходящим під наконечник 100 гран та алюмінієвий інсерт для карбонових стріл, та під наконечники від 70 гран до 125 гран для древ’яних стріл.

Формула переводу розмірності спайну із тисячних долей дюйма в фунти і навпаки:

26/si=Sf і зворотня si=26/Sf

Де Sf – спайн стріли в фунтах, si – спайн стріли в тисячних долях дюйма, в формулу має підставлятись так: трубка/древко 400 спайну це буде 0,400. Це все, що треба. Замовляєте флетчеру, котрий розуміє терміни «спайн» та «хребет стріли» ваші стрілочки.

 

 

Якщо хочете дещо глибше розкрити тему і прояснити ряд моментів, то далі вас очікує купа тексту та світлин.

Перед нами таблички для обрахунку необхідного спайну карбонової стріли із урахуванням довжини, маси наконечника, в деяких випадках типу луку. Друга зверху – табличка Істон, четверта – Лінкбой, остальні невідомо чиї.

 

 

 

 

 

 

Спочатку я підбирав під себе необхідний спайн виводячи щось середнє із усіх табличок – вони дещо відрізняються по рекомендаціям. Наприклад хочу 30” стрілу під лук-хантер що дає 40 фунтів на моїй штатній розтяжці, наконечник 100 гран. Перша табличка дасть рекомендацію спайну 430 – 470, друга істоновська – спайн 500, на межі 400, третя – теж спайн 500, четверта лінкбоєвська – 500, на межі 400, а п’ята — взагалі покаже 400. В принципі цього вже достатньо, щоб зробити правильну стрілу, яка буде рівно входити в щит без пера з трьох метрів, тим паче карбон допускає дещо більші відхилення від точного спайну чим деревяні стріли – де рекомендація +/- 5 фунтів жорсткості. Розрахунок робив саме під 100 гран наконечник, щоб залишалась можливість підрегулювати динамічний спайн в ту чи іншу сторону замінюючи його на 75 гран чи 125 гран. А бо ж використати стрілу розраховану на 40 фунтів для 45 фунтової розтяжки змінивши наконечник із 100 гран на 75.

Існує також програмка калькулятор спайну, що передбачає ще і введення купу додаткової інформації – точну периферійність луку наприклад.  І багатьом вона здається складною в використанні.

Далі я спробую якомога коротше і простіше описати простий алгоритм цих підрахунків. І для початку ми згадаємо таблицю Міллєра, ось вона:

 

 

Для тих, хто не в курсі – таблиця переводить спайн (прогин) древка стріли із формату «фунти» в формат тисячних долей дюйма і навпаки. Формат спайну в фунтах зручний саме тому що він в фунтах – ну відразу більш менш очевидно що нам треба. Ну і головне – звідки взялась табличка Міллєра? Якщо ми хочемо не колупатись в тих табличках що зверху, то нащо нам ще одна? Ну тут все просто, табличка Міллєра обраховується по формулі

26/si=спайн в фунтах(Sf),

де si це спайн древка в долях дюйма, наприклад нехай 400, тоді 26/0,400=65 фунтів, можете звіритись з табличкою 😊. Ну і раптом – для тих хто геть не знає що значать ці цифри:

це древко поміщене на опори між якими 26 дюймів і на нього посередині між опорами почеплений вантаж в два англійських фунти (908 грам)  прогнеться на 0,4 дюйми. Це і буде спайн 400, або ж в фунтовому форматі – 65 фунтів. Як це виглядає в реальному житті, а не в вигляді абстрактних матанів – світлина нижче. Є ще один формат виміру спайну – відстань між опорами 28 дюймів, вантаж, що чіпляють на древко – 1,94 фунти (880 грамів), шкала залишається тою самою, і значення що буде видавати такий спайнометр теж. І ні, коефіцієнт 26 в формулі Міллєра зовсім не тому, що між опорами 26 дюймів. А просто коефіцієнт. Така собі матан-магія обчислена чи підібрана емпірично.

 

Спайн 400, або ж 65 фунтів в фунтовому форматі. Статичний.

Також необхідно нагадати що таке статичний спайн, а що таке динамічний спайн.

Статичний спайн – це он на світлині вище. І в табличці Міллєра, і в табличках з самого верху. Себто властивість древка протистояти навантаженню в поперечному напряму. Вимірюється спайнометром – світлина вище.

З динамічним спайном складніше, його важче описати, це не однозначна величина, на цю величину впливає ціла купа факторів – довжина стріли, маса наконечника, периферійність лука і так далі. Виміряти можна… е….. ніяк. Можна приблизно обчислити за табличками чи формулами, і виміряти-перевірити розрахунки стрільбою неопереного древка по перпендикуляру в ізолоновий щит (мішок із сміттям та ганчірками не годиться! А багато шарів картону норм) з дистанції три метри. Коригувати динамічний спайн при заданому древку можна змінюючи масу наконечника, підкручуючи плунжер, підмощуючи накладки на/під відбійник, себто міняючи периферійність луку.

В результаті нам потрібно обчислити саме динамічний спайн нашої стріли, а далі напряму, один до одного перевести результат обчислення в статичний спайн (себто вичислений динамічний спайн сприймати як статичний) взяти древко такого спайну і перевірити що вийде стрільбою з трьох метрів без пера в щит. А, ну так, нагадаю – якщо неоперене древко входить рівно – спайн стріли підходящий, якщо завал хвоста вправо – це древко занадто жорстке, якщо вліво – занадто мяке. Це при стрільбі лучником правшою, стабільним хватом-випуском, євро чи олімпійська прикладка. Для лівші схема працює навпаки. А стрільба кільцем то сильно окрема тема, ми ще згадаєм її пізніше.

Іще дуже важливий момент, для тих, хто самотужки робить стріли: і в дерев’яних стріл і в карбонових є поняття “хребет стріли”. Зараз спробую пояснити що це… якщо ви будете міряти спайн дерев’яної стріли по 4ом різним напрямкам то отримаєте різні значення цього самого спайну. Себто поклали древко на опори спайнометру – почепили вантаж отримали якусь цифру, потім прокрутили древко на опорах на 90 градусів – почепили вантаж – отримали якусь цифру – і ця цифра однозначно буде відрізнятись від першої і помітно. Таким чином прокручуючи древко на опорах і заміряючи спайн необхідно знайти саме жорстке значення – в фунтах саму велику цифру, в долях дюйма саму маленьку – це і буде “хребтом” стріли – там треба ставити мітку, саме на цю грань треба клеїти ведуче перо, саме по хребту древка і працює і табличка Міллєра і формули для обчислення. Як правило у дерев’яних древок самий жорсткий напрям буде вздовж шарів деревини, виключення бувають, але рідко, дивіться малюнок нижче:

 

Зображення хребта стріли

 

Тому  я спайную дерев’яні древки трьома промірами – находжу напрям шарів дерева, розташовую древко на опорах шарами дерева як на малюнку, чіпляю вантаж дивлюсь які цифри вийшли, прокручую древко на 90 градусів – робиться замір впоперек шарів деревини – чи не попався нам рідкий виняток коли древко жорсткіше в перпендикулярному напряму до шарів, ну і третій замір теж вздовж шарів тільки з іншого боку – ситуація коли спайн на протилежних сторонах древка в напрямку шарів деревини помітно різний – доволі часта, мабуть більше половини випадків.

З бамбуком мабуть все складніше – спайнувати бамбук мені не випадало, але думаю що треба робити 8-10 замірів прокручуючи древко на опорах градусів на 45 для кожного заміру плюс два-три заміри уточнюючих в самому жорсткому положенні.

 

Хребет у карбонової трубки теж можна визначити спайнометром, але є простіший хінт – хребет у карбонових трубок завжди знаходиться на 1-2мм проти часової стрілки від внутрішнього шва склейки трубки – його можна роздивитись неозброєним оком, але краще всього застосувати ультрафіолетовий ліхтарик – тоді його видно взагалі дуже добре, так от – найшли внутрішній шов дивлячись в трубку ззаду, тобто з того кінця трубки який ближче до всяких там маркувань та товарних знаків – де маєте клеїти перо, ставите мітку на торці  трубки яскравим маркером точно навпроти шва, потім вже ставите мітку на поверхні трубки – вона має бути зміщена на 1мм проти часової стрілки від внутрішнього шва якщо дивитись в/на трубку ззаду, або ж мітка під ведуче перо має бути зміщена на 1мм від мітки на торці трубки. Я спробую зробити ілюстративне фото, але не впевнений що вийде – дрібні деталі плюс уф-освітлення…

 

Ось тут спроба показати вам внутрішній шов карбонової трубки в уф освітленні – фото трохи розмите, бо зблизька, плюс освітлення… але шов добре видно – світла полоска яка трохи розмивається далі, а на торці трубуки видно яскраву крапку – то моя мітка маркером.

 

 

А тут видно яскраву крапку на торці трубки і смужку від неї – то мітка для наклеювання ведучого пера. Як видно відрізняється від тексту – де я казав що мітка для ведучого пера має бути зміщена проти часової стрілки на 1-2мм, тут ці мітки прямо, а це тому, що  моя пероклейка налаштована так, що наклеєне ведуче перо по цій мітці буде зміщене куди треба приблизно на 1 мм.

 

 Добре видно, що стріла з жовтим хвостовиком мягкувата, а стріла з червоним хвостовиком жосткувата.

 

Ще один приклад – видно ті ж самі дві стріли що на попередньому фото, їх хвостовики по фото самі нижні, а зверху по центру рівно зайшла карбонка з жовтою накаткою древка і червоним хвостовиком – під час тої пристрілки вона практично завжди ідеально заходила.

 

Ну що ж, безпосередньо саме обчислювання…

1. Якщо ми знаєм скільки фунтів у нас на пальцях (себто на нашому штатному витягу) просто берем потрібні древки із таким же спайном в фунтах, наприклад на пальцях 30 фунтів – берем древки із спайном 30 фунтів, або в долях дюйма по таблиці Міллєра – 0.870… і все? Ніт! По перше – карбонок із спайном 870 ви вряд чи знайдете, 700, 800, 900 так, але не 870. Але різниця в фунтах між спайнами 870 та 900 – всього лиш 1 (один) фунт, тому 900 підійде. По друге дуже важливо враховувати довжину стріли:
2. А це слід просто запам’ятати – в пункті 1 буде все вірно якщо довжина нашої стріли буде 28 дюймів (не 30”, не 32”, а саме 28”!) від ямки хвостовика до наконечника! І тятива нашого луку типу дакрон. А якщо не 28”?
3. Тоді на кожен дюйм довжини стріли понад 28 вам потрібно добавити 5 фунтів статичного спайну. Тобто якщо хочете 30” стрілу то вам потрібен вже спайн в 40 фунтів. (якщо ви хочете зробити коротшу стрілу, що буває вкрай рідко, але – то на кожен дюйм менше 28” ви маєте відняти 5 фунтів статичного спайну)
4. Якщо у вас тятива типу фаст флайт чи дінофлайт – то ви маєте добавити ще 5 фунтів до статичного спайну (жорстка тятива різкіше б’є по стрілі і сильніше її згинає в арчері парадокс) себто наше 30” древко вже має бути 30+10+5=45 фунтів статичного спайну. Або ж 0.578 в тисячних долях дюйма. Так, карбонок із спайном 580 ви не знайдете, але 600 із наконечником 75 гран цілком підійде, тим паче карбон допускає більшу похибку по жорсткості в ту чи іншу сторону. На фото вище якраз карбонка sp600 з довжиною 30” до наконечника, а розрахунок робився під 22-24 фунти на пальцях…
5. Ну і ще ходовий н’юанс – периферійність луку. У традиційних луків більш велика периферійність – відстань від осі луку до стріли готової до пострілу, у луків типу хантер чи МЛБ периферійність менша. Наприклад лук монгольського типу Ярослав від Denbows має помітну більшу периферійність чим МЛБ Святослав, а мій таргет-хантер JunXing F185 в конфігурації з відбійником під натуральне перо по периферійності десь між ними обома. Мої Ярослав та Святослав однакові по фунтажу – 40#28”, і різниця для спайну стріл у них в мене вийшла десь біля 5 фунтів при пристрілці неопереними дерев’яними древками, себто в межах допустимої похибки обчислень. Себто оперена 30” sp500 карбонка з них летить однаково, а неоперена дасть деяку розбіжність. Загалом я притримуюсь наступного правила – робим стрілу під традицію – можна дати похибку в 5 фунтів від точно обчисленого значення спайну стріли в сторону його зменшення/пом’якшення, якщо під хантер чи МЛБ – то в більш жорстку сторону.
6. Ну і що таке «фунти на пальцях». Луки по стандарту АМО маркуються типу так 40#28” – що означає що лук дає силу 40 фунтів на 28 дюймах розтяжки по АМО, 28 дюймів розтяжку дає як правило дорослий чоловік ростом 175 см при середньоземноморській, спортивній чи баребоу прикладці, але звичайно ж теж можуть бути н’юанси. Витяг може бути і більший за 28” і менший, і, відповідно ви будете прикладати більше чи менше фунтів до стріли. Довжина витягу по стандарту АМО вимірюється від ямки хвостовика стріли до точки, що знаходиться на відстані 1,75 дюйма від самої далекої точки упору від стрільця з внутрішньої сторони луку…. Так, я зрозумів, зроблю спеціальне фото 😊

 

 

Що таке довжина витягу по АМО. На фото шаблончик із пазом шириною в 1,75 дюйми.

 

Прикладаєм шаблон до самої дальньої від стрільця точки грифа з середини луку і бачим, що в данному випадку точка відліку для довжини витягу знаходиться за 1,5-2 мм від лука ззовні. Як правило у луків типу хантер ця величина 3-4мм, але в даному випадку гриф цього МЛБ DenBows Святослав трохи модифікований під мене дає от такий показник. Стріла встановлена якраз міткою 28” (риска з довма крапками з кожної сторони від неї) на точку відліку АМО.

Але… допустим ви точно не знаєте довжину свого витягу чи силу луку на своєму витягу – питання — чи можна робити розрахунки стріли виходячи із промаркованих наприклад 40#28”? Можна, звичайно ж, хоча і є ризик зробити похибку розрахунку в гіршу сторону. Лук 40#28” в діапазоні витягів від 25” до 32” буде давати зміну сили десь приблизно 2,4 фунти на дюйм витягу, себто якщо у вас витяг наприклад 29 дюймів, то з такого луку ви видавите 42,4 – 42,5 фунти сили – тобто якщо у вас не екстремально короткий (25-26 дюймів) чи екстремально великий (31-32 дюйми) витяг – то похибка в визначенні сили та спайну буде невеликою.

 

Також дам невеличку табличку сила/дюйм, значення приблизні, адже у різних луків свій характер та крива витягу:

 

Постріл неопереною кленовою стрілою 11/32, 30” довжиною, спайном 55 фунтів, лук дає 40 фунтів сили з моєї штатної розтяжки, тятива фаст флайт:

 

40 (сила луку на штатній розтяжці) + 10 (за 2 дюйми довжини після 28) + 5 (за FF) = 55 фунтів статичний спайн древка 😊. Стрілоуловлювач – картонна коробка упакована всередині листами пакувального картону. Ніяких ганчірок.

Фото має трохи невдалий ракурс, але стріла зайшла рівненько хвостом до стрільця, дистанція пострілу – 30 метрів, такі самі результати були і на 20 метрах і на 3х метрах.

Ну от хотів як коротше, а вийшло як завжди….

Наостанок кілька слів про стрільбу кільцем, яка має свої особливості при виконанні пострілу, і щоб довго не філософствувати про предмет яким я володію вкрай слабенько, можна дати наступну рекомендацію – або використовуйте стріли максимально жорсткі, це покращить результат, або ж порахуйте так як вище обов’язково з урахуванням довжини стріли і сміливо накиньте зверху 10-15-20 фунтів спайну для стріли, буде добре.

Коротко чому так – кільцевики (кілечники) стріляють на великих витягах, себто вже стріла має бути довгою, і вже потрібно нарощувати жорсткість. Я наприклад пробував стріляти кільцем – і при моєму штатному витягу при євро чи баребоу прикладці  – мій витяг 26,5” по АМО, тоді як кільцем я з корейською чи манчжурською прикладкою втягну 30 дюймів стрілу впритик наконечником до луку.

 

Одного разу я спостерігав за стрільцем-кілечником, стріли в нього були довжиною 32”, спайн (як пізніше уточнив) 40#-45#, довге в 5 дюймів перо яке мало б добре стабілізувати стрілу… але кожен його постріл був схожий на кидок карася – так крепко стріли вихляли хвостами в польоті в горизонтальній площині. При розтяжці лучник втягував 32” стрілу по наконечник, себто на всі 32 дюйми. Лук в нього був не дуже сильний чи то 30 фунтів, чи то 32 і при євро прикладці нічого особливого, але коли 32 дюйми стріла втягується по наконечник – там маємо на пальці з кільцем уже 40+ фунтів.. прикинем швидко по формулі вище яким мав би бути спайн його стріли: Sf=(D-28)*5+F, у нас буде  D=32, F = 40, підставляємо і Sf=(32-28)*5+40=60# і це без урахування фаст флайт, а накинуть зверху хоча б 10 фунтів вже й взагалі немає з чого. Тобто в описаному випадку стрільба велась стрілами із недостатком жорсткості як мінімум в 20 фунтів – тому ті стріли і летіли як карасі. Саме цікаве – лучник-кільцевик навіть при таких умовах може збирати дуже пристойні групи і бали в мішені – саме із-за особливостей стрільби кільцем.

 

Ну і про древки для стрільців-кільцевиків та й не тільки:

Якщо карбонки – то нам доступні спайни 350 чи 300 (я бачив на аліку навіть 200 та 100 спайн, але то вже алігаторам хребти ламати чи використовувати як будівельний лом 😊).

З деревом складніше – соснові чи кленові древки в форматі 8мм (5/16) мають верхню межу спайну десь в 50-55 фунтів – і то такі ще навибирати треба з кількох сотень древок, 60 фунтів взагалі дуже велика рідкість. Древки із кедра помітно краще – 65 фунтів наче не рідкість, крім того кедр має дещо нижчу питому вагу чим сосна тим паче клен, себто стріли будуть дещо легші. Недолік – у нас дефіцит. Північна сосна знову ж таки у нас дефіцит, але в цілому має дещо жорсткіший спайн чим звичайна наша сосна/клен за рахунок щільності шарів деревини, але кедр краще.

Ще цікава штука бамбук – можна придбати спайновані древки чи замовити спайновані стріли у Вільних Стрільців Лєонова, в форматі 8мм спайн бамбуку може запросто сягати 70 фунтів, в форматі 8,7мм (11/32) і того більше. В мене були бамбукові стріли 5/16 із спайном 60#, довжиною 30 дюймів та 100 гран наконечником – маса в них була 505-515 гран, себто питома вага дещо менша чим у сосни та клена, і кільцевик із чималим стажем, котрому я їх пропив був ними неймовірно задоволений, буквально сказав наступне: “це перші мої стріли, які завжди летять туди куди я захочу!”

В форматі 8,7мм і сосна і клен можуть мати спайн 60 фунтів запросто і мабуть верхня межа буде десь під 70 фунтів та дуже рідко під 80, але мені такі не попадались.

Ну якщо вкрай необхідно все таки крепкий спайн, можна перейти на формат 8,7мм, він же в дюймовому запису 11/32. На останньому фото пристрілки без пера кленове древко із спайном 55# саме калібру 11/32. Чому масово не користуються калібром 11/32? Бо високий gpi, себто питома вага одного дюйма древка, 30” кленова стріла 11/32 із спайном 60# в сборі може запросто заважити 600 гран… а така ж сама по параметрам тільки 8мм кедрова може вкластись в 450-500 гран маси. В мене є півдюжини кленових стріл довжиною 28” спайном 45#-48#, формату 11/32 – і в них маса із 100 гран наконечниками – 550-560 гран, якби в тих стріл був спайн 55#-60# та довжина 30” – то 600 гран було б гарантовано. При цьому при такому важкому древку було б не погано застосовувати наконечник в 125 гран для кращої стабілізації.

 

Автор статті — Dimon Triger

Редактор — Людмила Вердана